Луцька міжнародна бієнале сучасного мистецтва
Про ідею
Основною метою Бієнале є актуалізація важливих світових проблем через мистецький діалог локального та глобального, забезпечення розвитку сучасного українського мистецтва та інтеграція його у міжнародний контекст; створення простору для рефлексії, дискусій та пошуку істини, де відвідувачі будуть переживати унікальний естетичний досвід, здобувати натхнення та пізнавати мистецтво. Бієнале дозволить мільйонам людей замислитися про життя, сенси існування суспільства та розкрити шляхи, як відчувати себе щасливими.
Ми пропагуємо експериментальні формати, надаємо митцям та кураторам можливість і свободу для демонстрації їхніх унікальних задумів. Ми хочемо створити простір, який випробовує, визначає та критично розглядає останні тенденції у світі мистецтва. Ми – інноваційна мистецька лабораторія, яка винаходить та тестує найновітніші та найконтроверсійніші естетичні ідеї.
Ми хочемо, щоб молоді художники отримали міжнародний статус та успішний трамплін для інтеграції до еліти світового мистецтва.
Наша Бієнале супроводжуватиметься різноманітними подіями: освітніми конференціями, доповідями, семінарами, екскурсіями, публікаціями, онлайн-програмами, майстеркласами, що забезпечить відвідувачам незабутній кросдисциплінарний навчальний та психоемоційний досвід.
Бієнале сприятиме налагодженню міжкультурного діалогу, що сьогодні надзвичайно важливо, оскільки Україна активно об’єднується з різними країнами світу в суспільно-політичній та економічній площинах.
Ми переконані, що Бієнале стимулюватиме розвиток культурної індустрії, що сприятиме розвитку регіональної та національної економіки. Більше того, завдяки нашій Бієнале у Луцьку можливості культурних і мистецьких закладів будуть розширені, а українські художники отримають додаткові ворота у світове мистецтво.
Бієнале матиме віртуальну платформу, що дозволить людям з усього світу побачити наші проєкти онлайн.
Ми пропагуємо експериментальні формати, надаємо митцям та кураторам можливість і свободу для демонстрації їхніх унікальних задумів. Ми хочемо створити простір, який випробовує, визначає та критично розглядає останні тенденції у світі мистецтва. Ми – інноваційна мистецька лабораторія, яка винаходить та тестує найновітніші та найконтроверсійніші естетичні ідеї.
Ми хочемо, щоб молоді художники отримали міжнародний статус та успішний трамплін для інтеграції до еліти світового мистецтва.
Наша Бієнале супроводжуватиметься різноманітними подіями: освітніми конференціями, доповідями, семінарами, екскурсіями, публікаціями, онлайн-програмами, майстеркласами, що забезпечить відвідувачам незабутній кросдисциплінарний навчальний та психоемоційний досвід.
Бієнале сприятиме налагодженню міжкультурного діалогу, що сьогодні надзвичайно важливо, оскільки Україна активно об’єднується з різними країнами світу в суспільно-політичній та економічній площинах.
Ми переконані, що Бієнале стимулюватиме розвиток культурної індустрії, що сприятиме розвитку регіональної та національної економіки. Більше того, завдяки нашій Бієнале у Луцьку можливості культурних і мистецьких закладів будуть розширені, а українські художники отримають додаткові ворота у світове мистецтво.
Бієнале матиме віртуальну платформу, що дозволить людям з усього світу побачити наші проєкти онлайн.
Цілі Бієнале
Цілі Бієнале
Популяризація та підвищення доступності сучасного мистецтва, збільшення аудиторії його поціновувачів
Відновлення та покращення культурної інфраструктури міста (створення нових музейних інституцій, ревіталізація наявних…)
Інтелектуальне та естетичне збагачення відвідувачів через переосмислення та рефлексію сучасних трендів у мистецтві
Сприяння розвитку економіки регіону через пожвавлення культурного туризму та формування відповідної інфраструктури
Забезпечення діалогу національного мистецького кола зі світовим, що сприятиме усвідомленню глобальних естетичних трендів та доєднанню до них через призму національних (локальних) особливостей
Нанесення міста Луцька та Волинського регіону загалом на світову культурницьку мапу, що забезпечить подолання периферійності та включення у глобальну світову культуру
Організатори
Музей сучасного українського мистецтва Корсаків
Луцька міська рада
Музей сучасного українського мистецтва Корсаків (МСУМК) включає 15 залів, які розміщуються на 7500 кв.м.
Живопис, графіка, скульптура, інсталяція, відео-арт – у музеї зібрано колекцію творів мистецтва найкращих українських митців ХХ-ХХІ століть. Колекція МСУМК нараховує більше ніж 4000 експонатів.
В основній експозиції представлені роботи понад 200 видатних українських авторів та 800 арт-об’єктів.
За три роки музей провів майже 200 виставок та виставкових проєктів. За цей період його відвідали понад 75 000 поціновувачів мистецтва.
Живопис, графіка, скульптура, інсталяція, відео-арт – у музеї зібрано колекцію творів мистецтва найкращих українських митців ХХ-ХХІ століть. Колекція МСУМК нараховує більше ніж 4000 експонатів.
В основній експозиції представлені роботи понад 200 видатних українських авторів та 800 арт-об’єктів.
За три роки музей провів майже 200 виставок та виставкових проєктів. За цей період його відвідали понад 75 000 поціновувачів мистецтва.
Експертна рада
Віктор Сидоренко – дійсний член і віцепрезидент Національної академії мистецтв України, директор Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, Народний художник України, учасник 50-ї Венеційської бієнале, співкуратор українського проєкту на Венеційській бієнале (2007 р.), комісар українських проєктів на Венеційській бієнале (2011, 2013 рр.), кандидат мистецтвознавства, професор.
Світлана Стоян – докторка філософських наук, доцентка КНУ імені Тараса Шевченка, членкиня НСХУ (секція мистецтвознавства), директорка арт-центру «ALTER EGO», кураторка арт-проєктів.
Влодко Кауфман – співзасновник мистецького об’єднання «Дзиґа», художник, графік, живописець, перформер, куратор.
Олеся Авраменко – заслужена діячка мистецтв України, мистецтвознавиця, членкиня міжнародної асоціації мистецтвознавців AICA, кураторка, арт-критикиня, кандидатка мистецтвознавства.
Костянтин Дорошенко – арт-критик, куратор сучасного мистецтва, медіаменеджер.
Наталія Шпитковська – директорка Центру сучасного мистецтва М17, кураторка, арт-консультантка, засновниця ArtCult Foundation, наукова співробітниця Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України.
Петро Гулин – митець, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки художників України, член Спілки художників Чеської Республіки, дипломант Бієнале малих форм (Вільнюс, Литва, 1985 р.), учасник Першої виставки українського авангарду у Лондоні (1990 р.).
Марина Стрельцова – мистецтвознавиця, кураторка, старша наукова співробітниця науково-дослідного відділу мистецтва ХХ - початку ХХІ ст. Національного художнього музею України, головна редакторка мистецької платформи "Арт-хода. Скульптура і не тільки...".
Оксана Чепелик – архітекторка, мисткиня, кінорежисерка, мистецтвознавиця, дослідниця мистецтва новітніх технологій.
Ігор Янович – митець, представник вітчизняного неоавангарду, майстер нефігуративного мистецтва.
Степан Рябченко – митець, один із лідерів цифрового мистецтва та мистецтва нових медіа, архітектор, скульптор, автор інсталяцій, за версією британського видання Electric Artefacts увійшов до рейтингу 15 кращих цифрових художників світу.
Світлана Стоян – докторка філософських наук, доцентка КНУ імені Тараса Шевченка, членкиня НСХУ (секція мистецтвознавства), директорка арт-центру «ALTER EGO», кураторка арт-проєктів.
Влодко Кауфман – співзасновник мистецького об’єднання «Дзиґа», художник, графік, живописець, перформер, куратор.
Олеся Авраменко – заслужена діячка мистецтв України, мистецтвознавиця, членкиня міжнародної асоціації мистецтвознавців AICA, кураторка, арт-критикиня, кандидатка мистецтвознавства.
Костянтин Дорошенко – арт-критик, куратор сучасного мистецтва, медіаменеджер.
Наталія Шпитковська – директорка Центру сучасного мистецтва М17, кураторка, арт-консультантка, засновниця ArtCult Foundation, наукова співробітниця Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України.
Петро Гулин – митець, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки художників України, член Спілки художників Чеської Республіки, дипломант Бієнале малих форм (Вільнюс, Литва, 1985 р.), учасник Першої виставки українського авангарду у Лондоні (1990 р.).
Марина Стрельцова – мистецтвознавиця, кураторка, старша наукова співробітниця науково-дослідного відділу мистецтва ХХ - початку ХХІ ст. Національного художнього музею України, головна редакторка мистецької платформи "Арт-хода. Скульптура і не тільки...".
Оксана Чепелик – архітекторка, мисткиня, кінорежисерка, мистецтвознавиця, дослідниця мистецтва новітніх технологій.
Ігор Янович – митець, представник вітчизняного неоавангарду, майстер нефігуративного мистецтва.
Степан Рябченко – митець, один із лідерів цифрового мистецтва та мистецтва нових медіа, архітектор, скульптор, автор інсталяцій, за версією британського видання Electric Artefacts увійшов до рейтингу 15 кращих цифрових художників світу.
Наша команда
Компетентність у вирішенні проблем, прийнятті рішень, плануванні та організації, відданість ідеї, прагнення до самовдосконалення, креативність, інноваційність та позитивне ставлення один до одного – це наші ключові характеристики
Віктор Корсак
Куратор 1-ї Луцької міжнародної бієнале сучасного мистецтва, фундатор Музею сучасного українського мистецтва Корсаків, голова Ради директорів VolWest Group, доктор економічних наук
Леся КОРСАК
Фундаторка та керуюча партнерка Музею сучасного українського мистецтва Корсаків, кураторка програми спеціальних проєктів
Ірина МОРДИК
Виконавча директорка 1-ї Луцької міжнародної бієнале сучасного мистецтва, в.о. директора Музею сучасного українського мистецтва Корсаків
Зоя НАВРОЦЬКА
Кураторка паралельної програми, завідувачка Художнього музею м.Луцька, заслужена працівниця культури України
Тетяна РЕПНИЦЬКА
Кураторка освітньої програми та програми медіації, директорка бізнес академії РМВА
Катерина МИХАЙЛЮК
Координаторка основної програми, керівниця відділу фондів Музею сучасного українського мистецтва Корсаків
Анастасія СЕМЕНИШИНА
Координаторка основної програми, менеджерка культурно-освітнього відділу Музею сучасного українського мистецтва Корсаків
Максим ПАВЛОВСЬКИЙ
Координатор спеціальних проєктів та перформанс-платформи, менеджер відділу виставкової діяльності Музею сучасного українського мистецтва Корсаків
Оксана ВАШКЕВИЧ
PR-менеджерка Бієнале, керівниця департаменту маркетингу Музею сучасного українського мистецтва Корсаків
Назар РИЧУК
Координатор фандрейзингу, керівник Музею промислового дизайну
Програма
Бієнале складатиметься із 6-ти частин
Основна програма
Паралельна програма
Перформанс-платформа
Спецпроєкти
Освітня програма
Програма медіації
Бієнале пройде в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків та ще у 7-ми локаціях міста Луцька.
Темою основної програми буде «Полігон».
Зазвичай під словом «полігон» ми розуміємо спеціально відведену і обладнану ділянку суходолу або моря для випробувань озброєння та військової техніки, проведення заходів із бойової підготовки військ. Водночас ми часто говоримо про полігон як місце, об’єкт чи суб’єкт, який використовується для тестування чогось. Адже все, що створюється людиною, потребує випробування, а все, що потребує випробовування, потребує полігону.
Випробування сили потребує боксерського рингу, випробування рівня командної гри потребує стадіону, випробування бізнес-ідеї потребує споживачів, випробування почуттів потребує близької душі, випробування наукових винаходів потребує лабораторії, випробування мистецтва потребує музеїв, випробування нових методик лікування потребує лабораторних тварин. Можливо, і Земля є полігоном для випробування життя якимись позаземними цивілізаціями.
З одного боку, роль полігонів у розвитку цивілізації є безцінною, а з іншого – полігони, без згоди на те, піддаються стражданням: їх переорюють снарядами, топчуть бутсами, засмічують відходами, наповнюють розчаруваннями, знищують у ході експериментів.
Існує багато країн у світі, які в силу різних обставин (втрата суб’єктності, географічне розміщення, національні особливості, …) стали полігонами для випробування зброї, технологій, соціально-політичних експериментів тощо. Тестування проводять країни, сильніші за військовим, науковим або геополітичним потенціалом.
Є успішні кейси, як-от Південна Корея, проте був і В’єтнам, Північна Корея, Афганістан, Ірак, Сирія, а тепер – Україна.
Ця проблема постійно наростає та загострюється, тому постають питання:
Про це не можна мовчати. Саме тому ми пропонуємо мовою мистецтва поспілкуватися на цю тему у рамках Луцької міжнародної бієнале, що дозволить актуалізувати це питання та внести його у світовий порядок денний глобальних проблем.
Темою основної програми буде «Полігон».
Зазвичай під словом «полігон» ми розуміємо спеціально відведену і обладнану ділянку суходолу або моря для випробувань озброєння та військової техніки, проведення заходів із бойової підготовки військ. Водночас ми часто говоримо про полігон як місце, об’єкт чи суб’єкт, який використовується для тестування чогось. Адже все, що створюється людиною, потребує випробування, а все, що потребує випробовування, потребує полігону.
Випробування сили потребує боксерського рингу, випробування рівня командної гри потребує стадіону, випробування бізнес-ідеї потребує споживачів, випробування почуттів потребує близької душі, випробування наукових винаходів потребує лабораторії, випробування мистецтва потребує музеїв, випробування нових методик лікування потребує лабораторних тварин. Можливо, і Земля є полігоном для випробування життя якимись позаземними цивілізаціями.
З одного боку, роль полігонів у розвитку цивілізації є безцінною, а з іншого – полігони, без згоди на те, піддаються стражданням: їх переорюють снарядами, топчуть бутсами, засмічують відходами, наповнюють розчаруваннями, знищують у ході експериментів.
Існує багато країн у світі, які в силу різних обставин (втрата суб’єктності, географічне розміщення, національні особливості, …) стали полігонами для випробування зброї, технологій, соціально-політичних експериментів тощо. Тестування проводять країни, сильніші за військовим, науковим або геополітичним потенціалом.
Є успішні кейси, як-от Південна Корея, проте був і В’єтнам, Північна Корея, Афганістан, Ірак, Сирія, а тепер – Україна.
Ця проблема постійно наростає та загострюється, тому постають питання:
- Чи має право хтось використовувати когось у якості полігону?
- Що полігони відчувають, коли їх використовують як об’єкт, повністю позбавлений суб’єктності?
- Що потрібно робити, щоб не стати полігоном?
- До чого все це може призвести?
- Чи може суспільство обійтися без полігонів?
Про це не можна мовчати. Саме тому ми пропонуємо мовою мистецтва поспілкуватися на цю тему у рамках Луцької міжнародної бієнале, що дозволить актуалізувати це питання та внести його у світовий порядок денний глобальних проблем.
Заходи відбуватимуться у музеях міста. Теми їхніх експозицій будуть реалізовані у контексті головної ідеї Бієнале та визначитимуться кожною інституцією самостійно.
Передбачає демонстрацію серії міждисциплінарних проєктів, спрямованих на розвиток актуальних театральних і перформативних практик, реалізованих у контексті головної теми Бієнале.
Співпраця перформерів та художників, композиторів та музикантів, драматургів та танцівників дозволить створити різноформатні перформанси та вистави, які забезпечать естетичне та інтелектуальне збагачення відвідувачів.
Співпраця перформерів та художників, композиторів та музикантів, драматургів та танцівників дозволить створити різноформатні перформанси та вистави, які забезпечать естетичне та інтелектуальне збагачення відвідувачів.
Включатиме навчальні та освітні заходи: семінари, лекції, круглі столи, симпозіуми, форуми, майстеркласи для художників, дослідників та поціновувачів мистецтва.
Програма має на меті надати технічну та інтелектуальну підтримку в середовищі конструктивної критики, що дозволятиме учасникам із різних дисциплін проводити глибокі дослідження та виробництво в галузі мистецтва.
Передбачається, що учасники програми ознайомляться з методологіями та з творчими і концептуальними методами за межами своїх сфер знань.
Програма підтримуватиме особистий розвиток учасників шляхом надання інформації, ресурсів, можливостей та доступу до експертів, необхідних для художнього виробництва та досліджень, а також заохочуватиме неформальні зустрічі, міждисциплінарні контакти, спільні проєкти.
Програма має на меті надати технічну та інтелектуальну підтримку в середовищі конструктивної критики, що дозволятиме учасникам із різних дисциплін проводити глибокі дослідження та виробництво в галузі мистецтва.
Передбачається, що учасники програми ознайомляться з методологіями та з творчими і концептуальними методами за межами своїх сфер знань.
Програма підтримуватиме особистий розвиток учасників шляхом надання інформації, ресурсів, можливостей та доступу до експертів, необхідних для художнього виробництва та досліджень, а також заохочуватиме неформальні зустрічі, міждисциплінарні контакти, спільні проєкти.
Передбачає активне залучення відвідувачів у діалог та співтворчість, що забезпечить їм цікавий та надихаючий інтелектуально-естетичний досвід. Медіатори допоможуть краще розкрити теми мистецьких проєктів навіть тим, хто далекий від сучасного мистецтва.
Медіатор – це своєрідний посередник між творами та глядачем. Це людина, до якої відвідувач може вільно звернутися та задати будь-які питання про автора, роботу та експозицію загалом.
Програма підготовки медіаторів триватиме протягом одного місяця і включатиме широкий спектр освітніх практик (онлайн та офлайн).
Медіатори також вивчатимуть запити глядачів, що дозволить сформувати їхній портрет, проаналізувати мотивацію та ставлення до сучасного мистецтва. Це забезпечить краще задоволення потреб відвідувачів під час проведення наступної бієнале на вищому рівні.
Медіатор – це своєрідний посередник між творами та глядачем. Це людина, до якої відвідувач може вільно звернутися та задати будь-які питання про автора, роботу та експозицію загалом.
Програма підготовки медіаторів триватиме протягом одного місяця і включатиме широкий спектр освітніх практик (онлайн та офлайн).
Медіатори також вивчатимуть запити глядачів, що дозволить сформувати їхній портрет, проаналізувати мотивацію та ставлення до сучасного мистецтва. Це забезпечить краще задоволення потреб відвідувачів під час проведення наступної бієнале на вищому рівні.
Партнери
Дякуємо партнерам за підтримку. Ви робите вагомий внесок у розвиток української культури
This website uses cookies to ensure you get the best experience
OK
